Як Big Fish Camp змінив моє життя: історія джуніорів від Діани Шипович

Дитячий табір – це маленьке життя, за котре проживаєш мільйони важливих моментів, ростеш та розвиваєшся. Ти зустрічаєш нових друзів, знайомих, наставників. Отримуєш нові емоції, враження, вчишся бути самостійнішим. Багато чого стається вперше: перший лайнап, рефлексії, проєкти, а як на рахунок стати джуніором?

Джуніор в Big Fish Camp – це молодший multitasking ninja, права рука вожатого та людина, котра вміє бути в багатьох місцях одночасно. Ним може стати кемпер, котрий декілька разів до цього вже був в Big Fish Camp. Це можна вважати за першу serious job та незабутній досвід, після якого ти вже не будеш таким, як раніше.

І саме цим досвідом захотіла поділитися одна із джуніорів – Діана Шипович. Ви вперше можете прочитати статтю, написану нашою кемперкою! В ній вона поділилася не тільки своєю історією, але й провела серію інтерв’ю з іншими джуніорама, котрі із задоволенням розповідають про свої враження, переживання та емоції від Big Fish Camp.

Читайте та насолоджуйтеся!

Діана, 16 років (3 рази в Big Fish Camp)

Літо 2020: невпевненість, пандемія та невмотивованість. Я їду в Big Fish на програму UNILAB*, щоб визначитися з вузом та країною, де хочу навчатися в майбутньому. Чи знаю я, що після табору повернуся іншою? Ще ні. 

З перших днів зміни стає зрозуміло, що Big Fish Camp відрізняється від тих таборів, де я була раніше. В тих таборах дітей одягають в однакові футболки, щоб ніхто не виділявся, а Big Fish Camp створює безпечний простір для самовираження. Тут ти можеш танцювати на дискотеці в кигурумі, грати в настільний теніс з директором табору та вступити в клуб поклоніння їжі. Ти вивчаєш не тільки англійську, а й мистецтво бути собою. Найголовніше – тобі не заламують крила та дають десять інших шансів на день. 

В оточенні проєктів, поп-апів, уроків англійської мови та вечірок, для мене було важко тримати фокус на програмі UNILAB – моїй головній цілі в Big Fish Camp. Проте, незважаючи на брак часу, завдяки допомозі Сamp Dad Аркадія та Camp Mom Ірини, я змогла підготуватися до стипендіальної програми HMC, і вже цього вересня буду навчатися в Англії. 

*Це програма підготовки підлітків до вступу в університет/коледж за кордон. Її ведуть Camp Dad Аркадій та Camp Mom Ірина, разом із запрошеними спікерами,  які розказують про тонкощі вступу, допомагають писати мотиваційні листи, збирати потрібні документи, щоб податися на стипендіальні програми. Кемпери також проходять тести на профорієнтацію та на рівень володіння англійською мовою.

Протягом другої зміни, Аркадій ініціював вибори президента табору. До цього, я ніколи не вважала себе за справжнього лідера, тому це був вихід з зони комфорту. Разом з іншими кемперами, які загорілися ідеєю створення політичної партії, я очолила RDC (Republic of Democratic Campers). В нас були сильні суперники, проте наші ідеї виявилися найбільш привабливими для електорату, і ми перемогли! 

Тож літо 2020 розділило моє життя на “до” та “після” Big Fish Camp. Неймовірно, як можуть змінити лише 4 тижні в оточенні амбітних, різносторонніх особистостей, які не засуджують за помилки, а допомагають огранювати діаманти талантів, про які інколи і сам не здогадуєшся.  

В 2021 році я повернулась в Big Fish Camp в ролі джуніора (щось середнє між кемпером та вожатим). Це неймовірний досвід, який дозволяє зазирнути в саме серце табірного життя. Тож зараз в моє резюме можна вписати такі навички: мотивую дітей вилазити з-під теплих ковдр вранці, вмію розставляти 50 стільців в ідеально паралельні ряди після вечірки та взагалі я ніндзя мультитаскингу – даю відповіді на десять запитань одночасно.

Моя історія змін не єдина. Кожного літа в Big Fish Camp повертаються так звані кемпери-ветерани, які були в таборі вже більше, ніж 10 разів. Чому вони це роблять? Як Big Fish Camp закохує в себе дітей? 

Я спробувала віднайти відповіді на ці питання у наших veteran campers!

Тимофій, 15 років (11 разів в Big Fish Camp)

Чому ти повертаєшся в Big Fish Camp? 

Тому що тут гарна програма, яка щороку змінюється, тож залишається цікавою.  Це місце, де ти можеш розвивати всі свої лідерські якості, а також знаходити нових друзів. Ти можеш працювати над різними проєктами – від технологій, де створюєш мобільний банкінг, до малювання природи в неймовірних лісах Карпат.

Назви 3 головні зміни у твоєму житті, які сталися завдяки Big Fish Camp

По-перше, я покращив свою англійську, бо заняття з native speakers мотивує мене більше практикуватися навіть у вільний час. Один із челенджів – розмовляти англійською протягом дня, абсолютно з усіма! Це не так вже і легко.

По-друге, англійська, яку я покращив у Big Fish Camp, допомогла мені знайти підробіток.

Нарешті, Big Fish Camp розвиває усі риси характеру кемперів у кращу сторону. Це спрацювало і зі мною. Я став більш комунікабельним, легше заводжу нові знайомства. Відкрив в собі мистецтво імпровізації, легко включаюся в ситуацію і вмію знаходити потрібні слова. Це вдалося завдяки презентації проєктів, де ти виходиш на сцену, представляєш свій проєкт і ненароком забуваєш слова, не знаєш як сказати чи відповісти на питання. Як бути? Я зміг опановувати себе в таких ситуаціях і швидко орієнтуватися, що саме потрібно відповісти.

Робота в команді також робить свій внесок. Ви разом працюєте над проєктом і часто намагаєтеся знайти спільне рішення, хоча це не завжди збігається з твоїми якимись поглядами та думками.

Розкажи, як ти став джуніором?

Це довга, зовсім не цікава історія, і я взагалі нікому не рекомендую так робити, бо тоді у Аркадія буде нервовий зрив 😉 

… я дуже хотів стати джуніором, щоб спробувати щось нове і отримати досвід, тому постійно писав Аркадію, благаючи про це. Врешті-решт він поставив умову – спочатку я проходжу Академію вожатих. Десятки лекцій, домашніх завдань і декілька годин інтерв’ю. Я все виконав і… отримав цей довгоочікуваний шанс! 

Чим життя відрізняється від життя кемпера?

Воно набагато важче… Ти повинен акцентувати свою увагу на допомозі іншим кемперам, бо ти, наче вожатий, відповідаєш за них. Важливо всюди встигати та нічого не забувати. Також, часто потрібно бути у двох місцях одночасно 🤯

Які поради ти б дав дітям, які вперше в Big Fish Camp?

Не соромтесь, намагайтесь побудувати дружні стосунки зі своїм юнітом і вожатими.

Будьте відкритими! Розмовляйте з усіма, знаходьте друзів. Проявляйте себе на проєктах та уроках англійської. Будьте активними! 

Аліса, 17 років (4 рази в Big Fish Camp)

Що надихнуло тебе стати джуніором?

Бажання бути корисною в місці, яке надихає мене. Також любов до дітей – мені подобається проводити з ними час, налагоджувати дружні відносини та допомагати в різних ситуаціях. 

Крім того, я знаю, що волонтерство виконує вагому роль при вступі до ВНЗ в майбутньому, тому моє джуніорство – це не лише незабутній і неповторний досвід, але й важливий внесок в мою майбутню кар’єру. 

Чи є в тебе ідеї, як допомогти джуніорам? 

Так, в цьому році я виконувала обов’язки джуніора протягом першої зміни, тож я відчула на собі не лише усю радість, а і складнощі, які нерозривно пов’язані з цією позицією. Саме тому, під час другої зміни, коли в Big Fish Camp була велика команда джуніорів, я зрозуміла, що можу виступити як коуч для них. В перші дні я ділилась своїм досвідом під час наших дебрифінгів, котрі ми самі організували. Для мене це було надзвичайно захопливо, і я раділа бути корисною своїй команді!  

Тож, говорячи про полегшення джуніорства для інших, я б запропонувала створити самоврядування джуніорів, де вони могли б ділитися своїми переживаннями, брейнштормити розв’язання різних проблем та шукати підтримки один в одного. 

Є плани стати вожатою в майбутньому? 

Звісно! Я вважаю, що пройшла гарну школу життя – джуніорство, тому, сподіваюся, що в 2022 році, Big Fish Camp зустріне мене як вожату.

В Big Fish Camp діти не тільки можуть пройти школу життя у вигляді джуніорства, але й обрати навчальний заклад своєї мрії, спеціальність для вступу, підготуватися до подачі документів на стипендії та гранти, відчути себе студентом іноземного вузу, та отримати необхідні знання і лайфхаки для навчання за кордоном. Це все є частиною програми UNILAB, про яку розповідає наш джуніор Софія.

Софія, 16 років (3 рази в Big Fish Camp) 

Розкажи про свій досвід на програмі UNILAB

Минулого року я разом зі своєю сестрою Діаною 2 зміни проходила програму UNILAB. До цієї програми, я вважала, що вступити закордон на стипендію – це нереально важко або взагалі неможливо! Проте після того, як це трапилось зі мною, я зрозуміла, що не треба бути генієм чи надлюдиною, щоб це зробити. Потрібно лише наполегливо йти до цієї мети та не здаватися. 

Чи не втрачала ти мотивацію йти на UNILAB щоранку, коли інші кемпери йшли на проєкти?

Ні, ніколи. Я завжди чекала на зустріч з Іриною та Аркадієм, бо кожного дня вони розповідали щось нове і неймовірно цікаве. 

В Big Fish Camp безсумнівно кожен знайде щось для себе. Хтось розкриє лідерський потенціал, хтось знайде надійних друзів, а хтось зможе обрати і вступити до топового вишу закордон. Це не просто історії про джуніорство – це розповідь про те, що зміни неминучі і безповоротні, але що якщо мати над ними владу? І власноруч вершити ці зміни? Are you with us?